WWW.KNIGI.KONFLIB.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

 
<< HOME
Научная библиотека
CONTACTS

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 20 |

«1 Пятницкий Игорь Владимирович (1910-2000). “ Доктор химических наук, профессор, заведовал кафедрой аналитической химии Киевского университета. Окончил Киевский ...»

-- [ Страница 5 ] --

А.К. сформулював визначення поняття “комплексна сполука” в розчинах; він наполегливо пропагував, розвивав та експериментально обґрунтовував ідею про ступінчасту дисоціацію комплексів у розчинах; він розробив метод теоретичного розрахунку ступінчастих констант стійкості комплексів у розчинах; він розповсюдив ідеї методу фізико-хімічного аналізу с. Наукова конференція 100 річ з дня народження професора І.В.П'ятницького М.С.Курнакова на область розчинів комплексних сполук і творчо їх переробив; він відкрив, тобто, творчо переробив і застосував метод ізомолярних серій ЖОБА; він розвинув уявлення про різнолігандні комплекси в розчині, розробив класифікацію цих сполук і показав зв’язок їх утворення з процесами гідролізу та полімеризації високозарядних іонів у розчинах.

Багато в мене залишилося в пам’яті від спільної роботи з А.К., та, на жаль, ще більше і забулося. Із найбільш цікавих, на мій погляд, епізодів, відзначу наступні:

а) 30 грудня 1940 року. У Великій хімічній аудиторії хімічного факультету університету іде засідання Вченої ради. Порядок денний: захист кандидатської дисертації І. В. П’ятницького та докторської дисертації А.К.Бабка.

Аспірант Анатолія Кириловича Бабко і він сам, мій керівник, захищають дисертації на одному й тому ж засіданні ради. Присудження відповідних учених ступенів було, звичайно, великою радістю для нас обох. За молодістю років я мало запам’ятав деталей виступу А.К., просто мені було не до того. Але що мене особливо вразило, так це прийнята тоді послідовність обох захистів:

спочатку І.В.П’ятницький, а потім А.К Бабко. У мене ще молоко на губах не обсохло, і раптом я перший! Та вже тоді я добре зрозумів: це зовсім не тому прийняли таку послідовність, що моя дисертація геніальна, а друга – так собі.

Звичайно, ці речі зовсім не порівнювані. Я розцінив це як бережне, турботливе ставлення до мене свого керівника, як його бажання всіляко допомогти мені в моєму першому виступі на такому відповідальному засіданні. Я до сих пір глибоко вдячний А.К. за це і досі пам’ятаю його благородство та доброзичливість. До речі, якщо я не помиляюсь, захист докторської дисертації А.К.

був першим на факультеті у довоєнні роки.

б) Мова піде, власне, не про поодинокий епізод, а про їх, так би мовити, суму. Екзаменатори бувають добрі, байдужі та злі. Цікавий підхід екзаменаторів кожної групи до студентів, особливо другого курсу, котрі ще не зовсім загартовані в боях за оцінки і котрі, природно, часто дуже хвилюються. Злі екзаменатори зразу ставлять умовно (в уме) незадовільну оцінку і лише потім, у процесі екзамену, поступово її підвищують, звичайно, якщо є за що. В цих випадках імовірність поганих оцінок може бути дещо вищою, ніж хороших. Про байдужих екзаменаторів нічого сказати – вони просто байдужі.

До першої групи екзаменаторів належать ті, які з самого початку ставлять умовно відмінну оцінку. Однак, якщо вона незаслужена, оцінка поступового знижується. Здавалося б, яка різниця: адже в обох випадках оцінка буде приблизно відображувати дійсний рівень знань студента. Але при підході доброго екзаменатора виникає зразу почуття доброзичливості, розуміння психологічних та інших труднощів, котрі відчуває студент при першій зустрічі з професором. А.К. належав до першої групи екзаменаторів, а це ще раз говорить про його м’якість та інтелігентність.

в) Ще про один епізод, одиничний і не повторюваний потім жодного разу. Якось у розмові зайшла мова про якийсь музичний твір П.І.Чайковського, і А.К. сказав: яка прекрасна смерть - прямо на диригентсьс. кому пульті з диригентською паличкою в руках. Про таку смерть можна лише мріяти! Трагічна розмова, чи не правда? І яке передбачення!

Вже було сказано, що головною проблемою праць А.К. був розвиток методів дослідження рівноваг комплексоутворення в розчинах, тобто, термодинамічна характеристика систем. З цієї точки зору досить цікавим є висловлювання А.К. ”про шкідливість термодинаміки”. Ось воно: “Шкідливість від термодинаміки (про користь написано достатньо). Для термодинаміки важливий початковий і кінцевий стан. І для термодинаміки однаково - чи зразу випарюється вода, чи вона пройде через поливний канал, на полях пройде через рослини – і потім випариться. Для термодинаміки однаково: чи зразу перейде енергія в безладний тепловий рух, чи ця енергія спочатку перейде в людину, потім через думку, потім через рух руки з пером – і лише після цього перетвориться в тепло; для термодинаміки в цьому немає ніякої різниці!” Очевидно, саме цими міркуваннями керувався А.К., коли він в одній з праць (разом з Т. Е. Гетьман) відмовився від рівноваги, що встановилася, і зайнявся вивченням нерівноважної системи, запропонувавши методику дослідження малостійких у часі короткоживучих комплексних сполук у розчинах. Хоча цей напрям і не займає значного місця в роботах А.К., але запропонована методика цікава сама по собі, показуючи намагання А.К. “объять необъятное” та широту його творчих ідей, бажання пізнати складну кінетику хімічних реакцій. Була винайдена проста конструкція приладу з проточною кюветою, придатна для вимірювання спектрів поглинання сполук із періодом життя порядка декількох секунд. Цей прилад був уперше застосований для визначення складу нестійких у часі комплексних сполук методом ізомолярних серій. У такій кюветі було встановлено склад тіосульфатного комплексу заліза, досліджені реакції відновлення перманганату щавлевою кислотою, молібдату та хромату – дифенілкарбазидом, виявлені деякі нестійкі проміжні продукти цих реакцій та ін. Ці роботи уявляються мені досить цікавими і в практичному відношенні, і в теоретичному плані.



Мені здається, що питання про школу А.К. поставлене не зовсім коректно. Безсумнівно, що така школа була: до цього висновку можна прийти навіть на основі наведених вище відомостей, незважаючи на їх очевидну неповноту та уривчастість. А чи збереглася вона до сьогоднішнього дня? Для цього необхідно проаналізувати, що означає сам термін “школа”. Школа (наукова) – це живі люди. Школа – це певна структура, яка народжується, розвивається в часі, і, на жаль, має особливість, як і все у нашому (бренному світі, помирати. Школа – це перш за все лідер, вождь, авторитет, великий вчений – можна підібрати й інші назви, та суть одна: це людина, яка здатна генерувати нові наукові ідеї. Друга складова школи – знову живі люди – учні, послідовники чи якось ще інакше, які координуються, об’єднуються, концентруються навколо лідера, які складають науковий колектив. Лідер та його оточення вирішують чи намагаються вирішувати якісь наукові проблеми, внаслідок чого виникають нові теорії, чи гіпотези, чи методи, чи експерименс. Наукова конференція 100 річ з дня народження професора І.В.П'ятницького тальні залежності, взагалі, наявний корисний результат. Отже, школа – це поєднання лідера і наукового колективу, які розвивають певні ідеї і приходять до певного результату. Мої елементарні міркування дозволяють прийти до наступного висновку. А.К. немає вже понад 35 років, отже, немає лідера, і немає його заміни, скільки-небудь рівноцінної. Науковий колектив розпався.

Хтось виїхав за кордон або в країну, яка нещодавно стала закордоном, хтось покинув цей світ, хтось зайнявся бізнесом, хтось став пенсіонером і намагаться вирішувати не наукові, а побутові проблеми, що в наш час нелегко і т.д.

Значить, школи А.К. більше немає, вона не існує. Гірко визнавати це! Звичайно, є і зараз співробітники, які по мірі своїх сил розвивають науку, та це вже школа не А.К.

Звичайно, процес пізнання зупинити неможливо. Прийдуть інші люди, зміняться покоління, виникнуть інші школи. Але те, що зробив Анатолій Кирилович і його школа – не буде забуте ніколи!

ПОЭМА О САДЕ

Дорогому другу, славному садоводу, лучшему садоводу АН УССР Науму Александровичу Лангеру, друзьям садоводам и примкнувшим к ним посвящается Ой ты, гой еси, добрый молодец, Хода нет коню, хода нет никак.

Добрый молодец, садовод ты мой. А еще беда, хуже первой той Что, детинушка, пригорюнился, Что болят мои стары косточки!

Что повесил ты буйну голову? Одолел меня ревматизм такой Аль не любит тебя красна девица, Крутит, гнет дугой, гнет к земле сырой.

Аль жена ушла с злым разлучником, Уж я мазался, в бане парился, Аль побил тебя бусурманище, Принимал вовнутрь зелье адове, Поломал в бою меч булатный твой? У знахарок был, к лекарям ходил, Не нужна мне любовь красной девицы, Мочи нет терпеть, белый свет не мил!

Не встречался я с вражьей силою, Не родит плодов мой зеленый сад.

Вострый нож в ножнах на стене висит. Все покрыл ковром вредный злак-трава, А гнетут меня три кручинушки, Гнус поел плоды, изничтожил их.

Три несчастья, три заботушки! Рвал бурьян-траву из последних сил.

Износился в пути конь железный мой, Изводил я гнус зельем дьявольским.

И пора в ГАИ техосмотр пройти. Ан растет бурьян, ан летает гнус, А инспектор злой, супостат лихой Прогневили мы, видно, господа.

Не взлюбил меня пуще недруга.

Не взлюбил меня, все цепляется, Все цепляется, придирается.

А и то не так, а и се не так, Тринадцать лет тому назад Когда плоды своих трудов Была здесь степь без деревца, Их будем жадно поедать Не видно было ей конца. И за столами пировать, Здесь рос пырей, шумел ковыль, Взяли на службе отпускной Но вот пришел сюда народ, В тот дивный край, где море плещет, Мечтал он степь преобразить, Листва дерев чуть-чуть трепещет, На голом месте сад взрастить, Тепла и неги ночь полна, Фруктовых саженцев стволы И только в Киев прикатили Втыкали в землю, как могли, Куда ж направились мы? В сад.

И глубоко, и вкривь, и вкось, Но что же наш увидел взор?

Кому как, в общем, удалось. Где крупный красный помидор?

Ведь не прошли мы курс наук, Зеленый свежий огурец?

И опыт к нам пришел не вдруг, Где лук и морковь, наконец?

И, наконец, посажен сад. Исчезло все. Сплошной ковер Ласкают, радуют наш взгляд Покрыл и красный помидор, Крыжовник зреет молодой. Разбили хрупкие мечты!

Вон там - рассада помидор, Везде стеной стоял бурьян.

Здесь - лук, морковь и прочий вздор: Он, словно злостный хулиган И хрен растет, и сельдерей, Как в страшном сне, мы наяву И множество других корней. Уныло дергали траву.

Друзья, взрастили мы не сад, а рай! И на коленях, и ползком, Осталось снять нам урожай. На животе и кувырком.

Мы, в предвкушеньи тех забот Не побороть его никак.

с. Наукова конференція 100 річ з дня народження професора І.В.П'ятницького И так прошел наш первый год. Хозяйки, сделавшей обед.

Увы. Не надо бить в литавры! Мы покупали на свой вкус.

Год первый не принес нам лавры. Земля свершила новый круг, Надежд и планов новых рой, Хоть что-нибудь в саду собрать.

Чтоб снова приняться за дело. Что внемлет бог нашу мольбу, Вредители сплошной толпою На этот раз пришли болезни Была здесь тля, и шелкопряд, Что ни паршу, ни черный рак Моль, медяница, плодожорка, Не победили мы никак.

Малинный жук и листовертка, Хоть против тех болезней клятых Жук колорадский, жук простой И применяли химикаты.

Хлорокись меди, карбофос, И вновь, ценя души покой, И даже, кажется, карболку Туда, где свежий ветер веет, -Но издевался гнус над нами Где на вершинах гор снега, Где чайки невод к небосводу И скал отвесных неприступность, И видится в туманной дали Твоих лесов густых прохладу, Времен, прошедших уж давно, И говорливые ручьи, Ставриды жир и жир котлет, И холод древних ледников, Свирели горных пастухов. Есть и удобства, и комфорт, Отвлекся я от нашей темы. И жизнь пошла на первый сорт.

Пора вернуться в край родной. Давайте вспомним тот пикник Во имя торжества системы Когда мы жарили шашлык!

Которую в садах вели мы. Огонь вздували сапогом, Ну, и Домбай, и горы - мимо. И смаковали за столом, Что ж так и шел за годом год. И запивали коньяком.

Немало всяческих невзгод Не раз читали мы стихи, Еще пришлось нам пережить Чтецы же были неплохи!



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 20 |
 



Похожие работы:

«Персоны и события Январь 02 января 90 лет со дня рождения Айзека Азимова (1920-1992) Американский писатель-фантаст, биохимик, популяризатор науки. Учился в Колумбийском университете. Преподавал в Бостонском университете. Автор ок. 500 произведений. Писал также научно-популярные книги о проблемах естествознания, истории, техники. 04 января 300 лет со дня рождения Перголези Джованни Баттиста (1710-1736) Итальянский композитор, представитель неаполитанской оперной школы. Учился в одной из...»

«Земледелие является наукой, изучающей и разрабатывающей способы наиболее рационального использования земли и повышения эффективного плодородия почвы для получения высоких и устойчивых урожаев с/х культур. Земледелие – важнейшая отрасль с/х; оно создает необходимые условия для развития растениеводства, луговодства, овощеводства и плодоводства. Земледелие как наука основывается на новейших теоретических достижениях таких важнейших фундоментальных научных дисциплин, как почвоведение,...»

«Утверждено: Согласовано: Рассмотрено: Директор О.Б.Анянова Зам. директора по УР на заседании МО Приказ № _ протокол № сентября 2013 г. _2013 г _2013 г руководитель МО РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ПО ХИМИИ 10А, 11А классы (профильный уровень) Составитель: Емельянова Г. В., учитель химии, высшая квалификационная категория г. Колпашево 2013 год 1. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Изучение химии на базовом уровне среднего (полного) общего образования Программа предназначена для обучающихся 10-11 классов. Программа...»

«Введение Добрый день, уважаемые читатели! Мы снова встречаемся с вами на страницах моей новой книги, и сегодня речь пойдет об уже знакомом вам золотом усе, а точнее, о том, как он помогает спра виться с бессонницей. Я уже говорила в своих книгах, что у природы су ществует множество лекарственных растений, способ ных помогать человеку в самых разных ситуациях. Ле чение травами имеет богатейшую историю, уходящую корнями в такое далекое прошлое, что и представить невозможно. За многие века своего...»

«XX Всероссийская конференция Рентгеновские и электронные спектры и химическая связь 24 - 28 мая 2010 г. НАУЧНАЯ ПРОГРАММА Конференция посвящается памяти многолетнего Председателя Оргкомитетов конференции академика В.И. Нефедова Новосибирск-2010 Серебряный спонсор конференции: INTERTECH Corporation При финансовой поддержке ГОСУДАРСТВЕННОЙ КОРПОРАЦИИ РОССИЙСКОГО ФОНДА РОССИЙСКАЯ КОРПОРАЦИЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНЫХ НАНОТЕХНОЛОГИЙ ИССЛЕДОВАНИЙ Оргкомитет конференции искренне благодарит компании, оказавших...»

«Одобрено Утверждаю ПРИМЕРНАЯ ПРОГРАММА СПЕЦИАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН для научной специальности 25.00.09 Геохимия, геохимические методы поисков полезных ископаемых (геолого-минералогические науки) Москва 2000 2 ПРИМЕРНАЯ ПРОГРАММА СПЕЦИАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН для научной специальности 25.00.09 Геохимия, геохимические методы поисков полезных ископаемых (геолого-минералогические науки) Пояснительная записка. Независимо от темы кандидатской диссертации и отрасли науки, по которой будет защищаться кандидатская...»

«Теренс Маккенна Истые Галлюцинации Copyright: Harper San Francisco A Division of Harper Collins Publishers 1993 © 1993 by Terence McKenna Изд-во Трансперсонального Института, Москва AirLand, Киев 1996 Перевод с английского Татьяны Науменко Научная редакция к. ф. н. Владимира Майкова Изд-во Трансперсонального Института, 1996 Теренс Маккенна, оригинальный мыслитель и визионер, рассказывает в этой книге - воистину алхимическом романе - историю амазонской экспедиции по поиску таинственных шаманских...»

«УТВЕРЖДАЮ Первый заместитель Министра образования Республики Беларусь А.И. Жук 2009 г. Регистрационный № ТД- G. 139/тип. Физическая и коллоидная химия Типовая учебная программа для высших учебных заведений по специальностям: 1-31 01 01 Биология; 1-33 01 01 Биоэкология СОГЛАСОВАНО СОГЛАСОВАНО Начальник Управления высшего и Председатель УМО вузов РБ по среднего специального образования естественнонаучному образованию Ю.И. Миксюк _ В.В. Самохвал 2009 г. 2009 г. Первый проректор...»

«1 2 3 4 5 2005 Трифонова Т.А Интегральный подход к системе Устойчивое развитие и экологический статья 1 Ильина М.Е. экологического менеджмента менеджмент. Вып. 1. Материалы международной конференции. – СПб.: СПбГУ, ВВМ: 2005. с. 287-296 Трифонова Т.А Осознание экологического риска Устойчивое развитие и экологический статья 2 Ширкин Л.А. человеком как фактор менеджмент. Вып. 1. Материалы международной Васильева Н.В. экологического менеджмента конференции. – СПб.: СПбГУ, ВВМ: 2005. с. 265 - 270...»

«М И Н СК БГУ 2012 УДК 60(035)(075.8) ББК 30.16я2я73 В24 С о с т а в и т е л и: О. Б. Русь, А. М. Ходосовская, А. Н. Евтушенков Р е ц е н з е н т ы: кафедра биотехнологии и биоэкологии Белорусского государственного технологического университета (зав. кафедрой кандидат химических наук, доцент В. Н. Леонтьев); доцент кафедры микробиологии Белорусского государственного университета кандидат биологических наук, доцент Р. А. Желдакова © БГУ, 2012 ISBN 978 985 518 736 4 ПРЕДИСЛОВИЕ Биотехнология...»






 
© 2013 www.knigi.konflib.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.